навстяж —
НА́ВСТЯЖ, розм., присл. Те саме, що на́встіж. Сінешні двері стояли навстяж (Т. Осьмачка).
Словник української мови у 20 томах
навстяж —
Навстяж, навстяжи нар. = навстіж. Навстяж двері одчинила. Котл. Ен. Всі навстяжи ворота одперли. КС. 1882. IV. 169.
Словник української мови Грінченка