навстяж

Навстяж, навстяжи

нар. = навстіж. Навстяж двері одчинила. Котл. Ен. Всі навстяжи ворота одперли. КС. 1882. IV. 169.

Значення в інших словниках

1. навстяж — НА́ВСТЯЖ, розм., присл. Те саме, що на́встіж. Сінешні двері стояли навстяж (Т. Осьмачка).  Словник української мови у 20 томах
2. навстяж — На́встіж і на́встяж, присл. на́встяж, присл. = на́встіж  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)