навстіж —
[наўс'т'іж] присл.
Орфоепічний словник української мови
навстіж —
розм. настіж, присл. До кінця, на всю широчінь. || Широко відчинений. Душа навстіж.
Великий тлумачний словник сучасної мови
навстіж —
Нарозствір, нарозтіж
Словник чужослів Павло Штепа
навстіж —
НА́ВСТІЖ, розм. НА́СТІЖ, присл. До кінця, на всю широчінь. Наша мати перед нами Відчинила навстіж брами (Я. Щоголів); В кімнаті всі вікна були поодчинені настіж (І.
Словник української мови у 20 томах
навстіж —
душа́ на́встіж (наро́зхрист) чия, у кого і без додатка. Хто-небудь відвертий, щирий у поводженні з іншими. Добре, мабуть, оцьому Тимошеві — душа навстіж (С. Журахович); Тоня думає про старшу свою сестру .. Невже і їй попадеться такий..,— симпатяга чоловік, душа нарозхрист… (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мови
навстіж —
НА́ВСТІЖ (з дієсл. відчинити, відкрити тощо — на всю ширину), НА́СТІЖ розм., НАРО́ЗТІЖ розм., О́ТВОРОМ розм. Ворота до Бондарихи у двір одчинені, двері в хату — теж навстіж (С. Васильченко); — Просимо, просимо, пане добродію! — каже Гвинтовка.
Словник синонімів української мови
навстіж —
НАВСТІЖ, розм. НАСТІЖ, присл. До кінця, на всю широчінь. Наша мати перед нами Відчинила навстіж брами (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 331); В кімнаті всі вікна були поодчинені настіж (Нечуй-Левицький, I, 1956, 200); Ворота були розчинені навстіж...
Словник української мови в 11 томах