навстіж
НА́ВСТІЖ (з дієсл. відчинити, відкрити тощо — на всю ширину), НА́СТІЖ розм., НАРО́ЗТІЖ розм., О́ТВОРОМ розм. Ворота до Бондарихи у двір одчинені, двері в хату — теж навстіж (С. Васильченко); — Просимо, просимо, пане добродію! — каже Гвинтовка. — І сіни, й хата перед тобою настіж (П. Куліш); Одчиняються двері нарозтіж (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови