Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

намощений

Намо́щений, -на -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. намощений — намо́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. намощений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намостити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намощений — НАМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до намости́ти. Я мацаю по намощеному в ґринджолах сіну й не знаходжу її [сокиру] (Б. Антоненко-Давидович); – Нема ходу, братця! Всю дорогу поламало. – Яку дорогу? – З дощок намощену, що по їй [ній] вагончики бігають.  Словник української мови у 20 томах