Орфографічний словник української мови

намощений

намо́щений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. намощений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намостити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. намощений — НАМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до намости́ти. Я мацаю по намощеному в ґринджолах сіну й не знаходжу її [сокиру] (Б. Антоненко-Давидович); – Нема ходу, братця! Всю дорогу поламало. – Яку дорогу? – З дощок намощену, що по їй [ній] вагончики бігають.  Словник української мови у 20 томах
  3. намощений — Намо́щений, -на -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)