намощений

НАМО́ЩЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до намости́ти.

Я мацаю по намощеному в ґринджолах сіну й не знаходжу її [сокиру] (Б. Антоненко-Давидович);

– Нема ходу, братця! Всю дорогу поламало. – Яку дорогу? – З дощок намощену, що по їй [ній] вагончики бігають. Далі не проїдем (Б. Грінченко);

// намо́щено, безос. пред.

На тій гірлянді,.. було намощено всяких квіток: і рожевих, і червоних (І. Нечуй-Левицький);

Дід заліз на дерево, зруйнував старе гніздо і забрав колесо, де було намощено лелечине гніздо (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. намощений — намо́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. намощений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намостити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. намощений — Намо́щений, -на -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)