намощений

намо́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до намостити.

Значення в інших словниках

1. намощений — намо́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. намощений — НАМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до намости́ти. Я мацаю по намощеному в ґринджолах сіну й не знаходжу її [сокиру] (Б. Антоненко-Давидович); – Нема ходу, братця! Всю дорогу поламало. – Яку дорогу? – З дощок намощену, що по їй [ній] вагончики бігають.  Словник української мови у 20 томах
3. намощений — Намо́щений, -на -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)