наспіл

На́спіл і на́вспі́л, присл.

Значення в інших словниках

1. наспіл — на́спіл прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. наспіл — присл. 1》 Спільно, для спільного обробітку (про поле). 2》 Те саме, що споловини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наспіл — НА́СПІЛ, присл. 1. Спільно, для спільного обробітку (про поле). – Тепер люди беруть наспіл поле не з половини, а з третини (І. Нечуй-Левицький). 2. Те саме, що сполови́ни. Загадали ми, бач, молоком Із батьком наспіл торгувати (І.  Словник української мови у 20 томах
4. наспіл — НА́СПІЛ, присл. 1. Спільно, для спільного обробітку (про поле). — Тепер люди беруть наспіл поле не з половини, а з третини (Н.-Лев., IV, 1956, 223). 2. Те саме, що сполови́ни.  Словник української мови в 11 томах
5. наспіл — На́спіл нар. Пополамъ съ кѣмъ-нибудь, съ половины. Баба засадила город наспіл з... Своєї землі мало, — беремо в пана наспіл.  Словник української мови Грінченка