Великий тлумачний словник сучасної мови

наспіл

на́спіл

присл.

1》 Спільно, для спільного обробітку (про поле).

2》 Те саме, що споловини.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. наспіл — на́спіл прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. наспіл — НА́СПІЛ, присл. 1. Спільно, для спільного обробітку (про поле). – Тепер люди беруть наспіл поле не з половини, а з третини (І. Нечуй-Левицький). 2. Те саме, що сполови́ни. Загадали ми, бач, молоком Із батьком наспіл торгувати (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. наспіл — На́спіл і на́вспі́л, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. наспіл — НА́СПІЛ, присл. 1. Спільно, для спільного обробітку (про поле). — Тепер люди беруть наспіл поле не з половини, а з третини (Н.-Лев., IV, 1956, 223). 2. Те саме, що сполови́ни.  Словник української мови в 11 томах
  5. наспіл — На́спіл нар. Пополамъ съ кѣмъ-нибудь, съ половины. Баба засадила город наспіл з... Своєї землі мало, — беремо в пана наспіл.  Словник української мови Грінченка