наспіл —
присл. 1》 Спільно, для спільного обробітку (про поле). 2》 Те саме, що споловини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наспіл —
НА́СПІЛ, присл. 1. Спільно, для спільного обробітку (про поле). – Тепер люди беруть наспіл поле не з половини, а з третини (І. Нечуй-Левицький). 2. Те саме, що сполови́ни. Загадали ми, бач, молоком Із батьком наспіл торгувати (І.
Словник української мови у 20 томах
наспіл —
На́спіл і на́вспі́л, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
наспіл —
НА́СПІЛ, присл. 1. Спільно, для спільного обробітку (про поле). — Тепер люди беруть наспіл поле не з половини, а з третини (Н.-Лев., IV, 1956, 223). 2. Те саме, що сполови́ни.
Словник української мови в 11 томах
наспіл —
На́спіл нар. Пополамъ съ кѣмъ-нибудь, съ половины. Баба засадила город наспіл з... Своєї землі мало, — беремо в пана наспіл.
Словник української мови Грінченка