наузбіч —
присл., діал. Навзбіч, стороною.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наузбіч —
НАУ́ЗБІЧ, присл., заст. Убік. – Та цить! вельми я взяв наузбіч (О. Кониський); // Збоку. – Заждіть! Заждіть! – наузбіч проштовхувався якийсь дід з мішком під пахвою (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах
наузбіч —
Наузбіч нар. Въ сторонѣ.
Словник української мови Грінченка