наузбіч

нау́збіч

присл., діал.

Навзбіч, стороною.

Значення в інших словниках

1. наузбіч — НАУ́ЗБІЧ, присл., заст. Убік. – Та цить! вельми я взяв наузбіч (О. Кониський); // Збоку. – Заждіть! Заждіть! – наузбіч проштовхувався якийсь дід з мішком під пахвою (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
2. наузбіч — Нау́збіч і на́взбіч, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. наузбіч — Наузбіч нар. Въ сторонѣ.  Словник української мови Грінченка