Словник української мови Грінченка

наузбіч

Наузбіч

нар. Въ сторонѣ.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. наузбіч — присл., діал. Навзбіч, стороною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наузбіч — НАУ́ЗБІЧ, присл., заст. Убік. – Та цить! вельми я взяв наузбіч (О. Кониський); // Збоку. – Заждіть! Заждіть! – наузбіч проштовхувався якийсь дід з мішком під пахвою (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. наузбіч — Нау́збіч і на́взбіч, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)