Значення в інших словниках
-
наїжджий —
наї́жджий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
наїжджий —
Приїжджий, заїжджий, прибулий; (не місцевий) чужий, не тутешній.
Словник синонімів Караванського
-
наїжджий —
-а, -е, розм. Який приїхав, прибув куди-небудь; приїжджий. || у знач. ім. наїжджі, -джих, мн. Люди, що приїхали, прибули куди-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
наїжджий —
НАЇ́ЖДЖИЙ, а, е, розм. Який приїхав, прибув куди-небудь; приїжджий. Отак розмовляли поміж собою наїжджі пани, гуляючи невеличкими гуртами по місту (Панас Мирний); Наїжджих пожильців уникала [Лукина], і вони обминали її (І. Волошин); // у знач. ім.
Словник української мови у 20 томах
-
наїжджий —
НЕТУТЕ́ШНІЙ (який не народився, не живе або не жив раніше в цій місцевості), ЧУЖИ́Й, СТОРО́НСЬКИЙ розм.; ПРИ́ЙШЛИЙ, ЗА́ЙШЛИЙ, ЗАХО́ЖИЙ розм. (який прийшов, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИЇ́ЖДЖИЙ, ЗАЇ́ЖДЖИЙ, НАЇ́ЖДЖИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
наїжджий —
НАЇ́ЖДЖИЙ, а, е, розм. Який приїхав, прибув куди-небудь; приїжджий. Отак розмовляли поміж собою наїжджі пани, гуляючи невеличкими гуртами по місту (Мирний, III, 1954, 260); Наїжджих пожильців уникала [Лукина], і вони обминали її (Вол.
Словник української мови в 11 томах