небожа —
небожа́ іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
небожа —
див. дитина; племінник
Словник синонімів Вусика
небожа —
-ати, с. 1》 Зменш.-пестл. до небіж і небога. 2》 тільки мн., пестл. Звертання старшого до молодших.
Великий тлумачний словник сучасної мови
небожа —
НЕБОЖА́, а́ти, с. 1. Зменш.-пестл. до не́бі́ж і небо́га. Грицько так і покинув своїх [дітей] на ніч у сестри, бо другого дня треба було їхати рано, то тітка й зоставила в себе небожат (Б. Грінченко); В Яготині Шевченко зробив .. оригінальні портрети...
Словник української мови у 20 томах
небожа —
I. ДІ́ТИ (маленькі дівчатка й хлопчики), МАЛЕ́ЧА, ДІТВОРА́ розм., ДІТЛАХИ́ розм., ДІТЛАШНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ТА розм., ДРІБНО́ТА розм., ДРІ́Б'ЯЗОК розм., ДРОБИНА́ розм., МІЛКОТА́ розм., ДІТИ́СЬКА розм., МА́ЛЕЧ діал., БАХУРНЯ́ діал., ДРІБ діал.
Словник синонімів української мови
небожа —
НЕБОЖА́, а́ти, с. 1. Зменш.-пестл. до не́бі́ж і небо́га. Грицько так і покинув своїх [дітей] на ніч у сестри, бо другого дня треба було їхати рано, то тітка й зоставила в себе небожат (Гр., II, 1963, 406); В Яготині Шевченко зробив..
Словник української мови в 11 томах