Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

невинно

Неви́нно, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. невинно — неви́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. невинно — 1》 Присл. до невинний 1), 3). 2》 діал. Несправедливо; без причини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невинно — НЕВИ́ННО. 1. Присл. до неви́нний 1, 3. Хто вбив [орендаря], той утік, а його з Яцком взято невинно (М. Грушевський); – Карай мене, Романе. Мій злочин .. Тебе міг невинно занапастити (А. Шиян); Це Владкове оповідання, виголошене зовсім невинно..  Словник української мови у 20 томах
  4. невинно — НЕВИ́ННО. 1. Присл. до неви́нний 1, 3. Я бачу — з жил невинна кров тече (Л. Укр., IV, 1954, 114); — Карай мене, Романе. Мій злочин.. Тебе міг невинно занапастити (Шиян, Баланда, 1957, 112); Це Владкове оповідання, виголошене зовсім невинно..  Словник української мови в 11 томах
  5. невинно — Невинно нар. Невинно.  Словник української мови Грінченка