Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

недбалий

Недба́лий, -ла, -ле

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. недбалий — недба́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. недбалий — Недбайливий, неретельний, сов. халатний, с. ледачий; (одяг) неохайний, неакуратний, сякий-такий; (- ставлення) неуважний, (погляд) зневажливий; (рух) невимушений; п! БЕЗТУРБОТНИЙ; пр.  Словник синонімів Караванського
  3. недбалий — див. недбайливий  Словник синонімів Вусика
  4. недбалий — -а, -е. 1》 Який ставиться до своїх обов'язків байдуже, без належної старанності, не піклується, не турбується про кого-, що-небудь. || Який свідчить про байдужість, відсутність старанності, уваги до чого-небудь. Недбале ставлення. || у знач. ім.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. недбалий — НЕДБА́ЛИЙ, а, е. 1. Який ставиться до своїх обов'язків байдуже, без належної старанності, не піклується, не турбується про кого-, що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  6. недбалий — ЗНЕВА́ЖЛИВИЙ, НЕПОВА́ЖЛИВИЙ рідше, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ рідше, НЕДБА́ЛИЙ, ПРЕЗИ́РЛИВИЙ підсил., ЗГІ́РДЛИВИЙ діал., ЗГІ́РДНИЙ діал., ЗНЕВА́ЖНИЙ рідко, ПРИ́ЗРИЙ рідко. Олександра з презирством, наче зачіпаючи, глянула на чоловіка.  Словник синонімів української мови
  7. недбалий — НЕДБА́ЛИЙ, а, е. 1. Який ставиться до своїх обов’язків байдуже, без належної старанності, не піклується, не турбується про кого-, що-небудь. Не минала кара і недбалого лісника (Вовчок, VI, 1956, 301); Сестра.. вийняла з скрині..  Словник української мови в 11 томах
  8. недбалий — Недбалий, -а, -е 1) Нерадивый, небрежный, нерачительный. 2) Беззаботный.  Словник української мови Грінченка