недбалий
ЗНЕВА́ЖЛИВИЙ, НЕПОВА́ЖЛИВИЙ рідше, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ рідше, НЕДБА́ЛИЙ, ПРЕЗИ́РЛИВИЙ підсил., ЗГІ́РДЛИВИЙ діал., ЗГІ́РДНИЙ діал., ЗНЕВА́ЖНИЙ рідко, ПРИ́ЗРИЙ рідко. Олександра з презирством, наче зачіпаючи, глянула на чоловіка. Гнат не постеріг того зневажливого погляду (М. Коцюбинський); Неповажливе ставлення до старших; Коли б Тарас не був такий захоплений думками про наступну зустріч дома, то помітив би якийсь недбалий, зверхній тон у голосі цього пасажира (Д. Ткач); Волох дивився в куток, і на обличчі його блукала презирлива посмішка (В. Собко); Павлик згірдливим рухом руки відсторонив свого товариша (П. Колесник); Параска найшла дошкульне місце, помстилася синові за зневажне ставлення до хатніх (К. Гордієнко); Наталія Михайлівна пустила на чоловіка гострий і призрий погляд (Панас Мирний).
НЕОХА́ЙНИЙ (про людину — який не дотримується чистоти, порядку в одязі, приміщенні тощо; про одяг, приміщення і т. ін. — який не підтримується в чистоті, в порядку), НЕЧЕПУРНИ́Й, НЕЧУПА́РНИЙ розм.; НЕАКУРА́ТНИЙ (про людину та її зовнішній вигляд, одяг); НЕДБА́ЛИЙ (про зовнішній вигляд, одяг). Княгиня Ольга побачила бідність Константинополя, гидоту й бруд, які звичайно заводяться у пихатого, але неохайного господаря (С. Скляренко); Черниш спалахнув: — Товаришу сержант! ..Чому у вас такий розхристаний, неохайний вигляд? (О. Гончар); Похилилась (хата) набік, як стара баба, комиш з криші (даху) висить аж до вікон, наче очіпок у старої та нечепурної баби (Дніпрова Чайка); Обстава кімнати стара і нечепурна (С. Васильченко); До неї підходить.. якась нечупарна молодиця в старезному широкому пальті, запнута брудною хусткою, взута в чоботи (А. Хижняк); Дома вона мерзла в обідраній нечупарній хаті (Б. Грінченко); Коли він проводив її додому.., високий, з невиразними рисами обличчя, в полотняному, трохи недбалому одязі, Олена зовсім освоїлася з ним (Ірина Вільде).
НЕДБА́ЛИЙ (який ставиться до своїх обов'язків без належної уваги, ретельності), НЕДБАЙЛИ́ВИЙ, НЕСУМЛІ́ННИЙ, НЕДОБРОСО́ВІСНИЙ (без чесності, сумлінності до своїх обов'язків); БЕЗГОСПОДА́РНИЙ, НЕХАЗЯЙНОВИ́ТИЙ розм. (який недбало ставиться до господарювання). Не минала кара і недбалого лісника (Марко Вовчок); От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим і тупим... (М. Рильський); Несумлінний працівник; — Огорожа навколо школи розвалилась, — продовжую уганяти його в піт.. — А до чого ж тут я? Директори були безгосподарні (Ю. Збанацький).
НЕДБА́ЛИЙ (який свідчить про відсутність належної уваги, старанності), НЕДБАЙЛИ́ВИЙ, НЕХЛЮ́ЙСЬКИЙ підсил. розм.; НЕСУМЛІ́ННИЙ, НЕДОБРОСО́ВІСНИЙ (який свідчить про відсутність чесності, сумлінності); БЕЗГОСПОДА́РНИЙ, НЕГОСПОДА́РСЬКИЙ, НЕГОСПОДА́РНИЙ рідше (властивий невмілому, поганому господареві). Здати роботу недбалу або недороблену він не міг (З. Тулуб); Нехлюйське ставлення до мови, убогість лексики, стандартизація висловів.. — чи ж не в цьому найтяжчі гріхи письменника (О. Левада); Безгосподарне використання коштів.
Словник синонімів української мови