недбалий —
недба́лий прикметник
Орфографічний словник української мови
недбалий —
Недбайливий, неретельний, сов. халатний, с. ледачий; (одяг) неохайний, неакуратний, сякий-такий; (- ставлення) неуважний, (погляд) зневажливий; (рух) невимушений; п! БЕЗТУРБОТНИЙ; пр.
Словник синонімів Караванського
недбалий —
див. недбайливий
Словник синонімів Вусика
недбалий —
-а, -е. 1》 Який ставиться до своїх обов'язків байдуже, без належної старанності, не піклується, не турбується про кого-, що-небудь. || Який свідчить про байдужість, відсутність старанності, уваги до чого-небудь. Недбале ставлення. || у знач. ім.
Великий тлумачний словник сучасної мови
недбалий —
НЕДБА́ЛИЙ, а, е. 1. Який ставиться до своїх обов'язків байдуже, без належної старанності, не піклується, не турбується про кого-, що-небудь.
Словник української мови у 20 томах
недбалий —
ЗНЕВА́ЖЛИВИЙ, НЕПОВА́ЖЛИВИЙ рідше, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ рідше, НЕДБА́ЛИЙ, ПРЕЗИ́РЛИВИЙ підсил., ЗГІ́РДЛИВИЙ діал., ЗГІ́РДНИЙ діал., ЗНЕВА́ЖНИЙ рідко, ПРИ́ЗРИЙ рідко. Олександра з презирством, наче зачіпаючи, глянула на чоловіка.
Словник синонімів української мови
недбалий —
Недба́лий, -ла, -ле
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
недбалий —
НЕДБА́ЛИЙ, а, е. 1. Який ставиться до своїх обов’язків байдуже, без належної старанності, не піклується, не турбується про кого-, що-небудь. Не минала кара і недбалого лісника (Вовчок, VI, 1956, 301); Сестра.. вийняла з скрині..
Словник української мови в 11 томах