Значення в інших словниках
-
неподобний —
неподо́бний прикметник неналежний, непристойний
Орфографічний словник української мови
-
неподобний —
(вчинок) ХАМСЬКИЙ, ганебний, обурливий, вартий <�гідний> осуду, НЕГІДНИЙ; (одяг) незугарний; П. безглуздий, нісенітний, нерозважливий, недоладний; (вираз) БЕЗСОРОМНИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
неподобний —
див. гидкий
Словник синонімів Вусика
-
неподобний —
-а, -е. 1》 Який не відповідає певній ситуації, виходить за норми прийнятої моралі, не підходить до певного випадку. || Позбавлений здорового глузду; безглуздий, нерозумний. || у знач. ім. неподобне, -ного, с. Щось позбавлене здорового глузду.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
неподобний —
НЕПОДО́БНИЙ, а, е. 1. Який не відповідає певній обстановці, виходить за норми прийнятої моралі, не підходить до певного випадку. Він, бідний сирота, козарлюга запеклий, там між панством тим пишним, тільки в якійсь химерній неподобній одежі... (М.
Словник української мови у 20 томах
-
неподобний —
БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
-
неподобний —
НЕПОДО́БНИЙ, а, е. 1. Який не відповідає певній обстановці, виходить за норми прийнятої моралі, не підходить до певного випадку. Він, бідний сирота, козарлюга запеклий, там між панством тим пишним, тільки в якійсь химерній неподобній одежі… (Стар.
Словник української мови в 11 томах
-
неподобний —
Неподобний, -а, -е 1) Несходный, непохожій. 2) Несообразный, не такой какъ слѣдуетъ. Пусти ж мене, пусти ж мене, подолянко, на піч! — «Ой не пущу, ой не пущу: неподобная річ». н. п. Бо' зна' що кажеш, Іване, неподобне! Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка