Значення в інших словниках
-
неприязний —
непри́язний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
неприязний —
-а, -е. Який не виявляє приязні, прихильності, привітності у ставленні до інших; вороже, недружньо налаштований щодо кого-, чого-небудь. || Який виражає або містить у собі неприязнь, недружелюбність, ворожість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
неприязний —
НЕПРИ́ЯЗНИЙ, а, е. Який не виявляє приязні, прихильності, привітності у ставленні до інших; вороже, недружелюбно настроєний до кого-, чого-небудь. Ти осталась Стара і немощна.
Словник української мови у 20 томах
-
неприязний —
НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який неприхильно ставиться до кого-, чого-небудь), НЕЗИ́ЧЛИ́ВИЙ рідше, НЕДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, НЕПРИХИ́ЛЬНИЙ, НЕПРИ́ЯЗНИЙ, НЕПРИВІ́ТНИЙ, НЕЛАСКА́ВИЙ, НЕЛЮБ'Я́ЗНИЙ (який не виявляє лагідності, привітності в ставленні до кого-небудь). Щоб..
Словник синонімів української мови
-
неприязний —
НЕПРИ́ЯЗНИЙ, а, е. Який не виявляє приязні, прихильності, привітності у ставленні до інших; вороже, недружелюбно настроєний до кого-, чого-небудь. Ти осталась Стара і немощна.
Словник української мови в 11 томах
-
неприязний —
Непри́язний, -а, -е Непріязненный, недружелюбный. Прощай, світе, прощай, земле, неприязний краю! Шевч. Де вона й вродилась така неприязна. МВ. (О. 1862. III. 58).
Словник української мови Грінченка