неприязний
НЕПРИ́ЯЗНИЙ, а, е.
Який не виявляє приязні, прихильності, привітності у ставленні до інших; вороже, недружелюбно настроєний до кого-, чого-небудь.
Ти осталась Стара і немощна. Людей, Людей неприязних благаєш І Христа ради простягаєш Коло зачинених дверей Старії руки (Т. Шевченко);
До жінки став [Новітний] якийсь .. неприязний, від дітей держався здалека (І. Франко);
– Якась ти неприязна до людей стаєш (О. Гуреїв);
// Який виражає або містить у собі неприязнь, недружелюбність, ворожість.
– Учениця відчуває неприязне ставлення до себе однокласниць (О. Донченко);
Катерина подивилась на маму з неприязним співчуттям (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)