Значення в інших словниках
-
несамовитий —
несамови́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
несамовитий —
(сам не свій) як не свій, безтямний, нестямний, очманілий; (божевільний) біснуватий, навісний, знавіснілий; (крик) дикий, гістеричний, (вітер) шалений, скажений, нестримний; (як міра вияву) СТРАШЕННИЙ <н. шквал>.
Словник синонімів Караванського
-
несамовитий —
див. жорстокий; запальний; сердитий
Словник синонімів Вусика
-
несамовитий —
-а, -е. 1》 Нездатний відповідати за свої вчинки, дії, контролювати їх. || Який виражає стан, коли людина нездатна відповідати за свої вчинки, дії, контролювати їх. 2》 Дуже сильний, значний силою свого вияву.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
несамовитий —
НЕСАМОВИ́ТИЙ, а, е. 1. Не здатний відповідати за свої вчинки, дії, контролювати їх. Панич несамовитий, недоліток, таке творить, Сердешну дівчину мордує (Т.
Словник української мови у 20 томах
-
несамовитий —
несамови́тий неймовірний, дивовижний (ст): Михайло Медвідь оповів мені несамовиту історію. Вчора, серед темної ночі, коли в бараку вже всі спали, хтось заверещав: – Хто нюхає мої ноги? – Зробили світло.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
несамовитий —
не свої́м (нелю́дським, несамови́тим і т. ін.) го́лосом, зі сл. крича́ти, вереща́ти і под. Дуже голосно, надривно. — О жах! — Раптом скрикнув не своїм голосом письменник.— Що я написав? Та це ж найсправжнісінька халтура (М.
Фразеологічний словник української мови
-
несамовитий —
БЕЗТЯ́МНИЙ (який утратив самовладання, розуміння, який діє несвідомо, ніби втративши розум), НЕСТЯ́МНИЙ, БЕЗПА́М'ЯТНИЙ розм., ЗНЕТЯ́МЛЕНИЙ розм., СТЕ́РЯНИЙ розм., ЗДУРІ́ЛИЙ підсил. розм., ОДУРІ́ЛИЙ підсил. розм. Я йшов стривожений, безтямний, німий (І.
Словник синонімів української мови
-
несамовитий —
НЕСАМОВИ́ТИЙ, а, е. 1. Не здатний відповідати за свої вчинки, дії, контролювати їх. Панич несамовитий, недоліток, таке творить, Сердешну дівчину мордує (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
-
несамовитий —
Несамовитий, -а, -е 1) Изступленный, санъ не свой. Зробився Турн несамовитий, ярився, лютував неситий. Котл. Ен. V. 30. 2) Въ приложеніи къ человѣческимъ дѣйствіямъ, кромѣ прямого значенія, значитъ еще: въ высшей степени сильный. Несамовитий регіт несеться вулицею. Мир. Пов. II. 57.
Словник української мови Грінченка