неспокій —
Гризота, занепокоєння, знепокоєність, знепокоєння, клопіт, клопотання, невпокій, непокій, непокоєння, побивання, стурбованість, тривога, тривожнісь, турбота, турбування, хвилювання Про неспокій: мулько на душі (на серці); неспокійно на серці; тривожно на серці (див. також хвилюватися)
Словник синонімів Вусика
неспокій —
[неиспок'ій] -койу, ор. -койеим, м. (ў) -койі і [неиспоук'ій] -покойу, ор. -покойеим, м. (ў) -покойі
Орфоепічний словник української мови
неспокій —
-окою, ч. Почуття занепокоєння, тривоги; відсутність спокою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
неспокій —
НЕСПО́КІЙ, кою, ч. Почуття занепокоєння, тривоги; відсутність душевного спокою. Він вернувсь у хату і сів за стіл. Далі схопивсь і почав сновигати по хаті. Неспокій усе більший та більший обіймав його (Б.
Словник української мови у 20 томах
неспокій —
НЕСПО́КІЙ, кою, ч. Почуття занепокоєння, тривоги; відсутність спокою. Він вернувсь у хату і сів за стіл. Далі схопивсь і почав сновигати по хаті. Неспокій усе більший та більший обіймав його (Гр.
Словник української мови в 11 томах
неспокій —
Неспокій, -ко́ю м. Безпокойство. А що, нажили собі неспокій? В старій жизні маю неспокій терпіти. Чуб.
Словник української мови Грінченка