новатор —
НОВА́ТОР, а, ч. Той, хто вносить і здійснює нові, прогресивні ідеї, принципи в будь-якій галузі діяльності. Я ще раніше сказав, що Франко явився новатором у галицькій літературі (М. Коцюбинський).
Словник української мови у 20 томах
новатор —
нова́тор (від лат. novator – оновлювач) ініціатор, творець нового, прогресивного в науці, техніці, виробництві, мистецтві; зачинатель нових методів праці.
Словник іншомовних слів Мельничука
новатор —
НОВА́ТОР, а, ч. Той, хто вносить і здійснює нові, прогресивні ідеї, принципи в будь-якій галузі діяльності. Я ще раніше сказав, що Франко явився новатором у галицькій літературі (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
новатор —
рос. новатор (латин. novator — оновлювач) — винахідник, творець нового, прогресивного, передового в науці, техніці, виробництві, мистецтві. Організатор нових прогресивних методів праці, впроваджувач нових прогресивних технологій.
Eкономічна енциклопедія