новатор
НОВА́ТОР, а, ч.
Той, хто вносить і здійснює нові, прогресивні ідеї, принципи в будь-якій галузі діяльності.
Я ще раніше сказав, що Франко явився новатором у галицькій літературі (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)НОВА́ТОР, а, ч.
Той, хто вносить і здійснює нові, прогресивні ідеї, принципи в будь-якій галузі діяльності.
Я ще раніше сказав, що Франко явився новатором у галицькій літературі (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)