Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

нужденно

Нужде́нно, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. нужденно — нужде́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. нужденно — Присл. до нужденний 2). || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нужденно — НУЖДЕ́ННО. Присл. до нужде́нний 2. Вони нужденно вбрані, годуються сухарями з водою або .. самою таранею (Леся Українка); Нужденно одягнутий похилого віку чоловік стоїть край парку, сумовито схилившись (О. Гончар); // у знач. пред. Гандзя заплакала.  Словник української мови у 20 томах
  4. нужденно — НУЖДЕ́ННО. Присл. до нужде́нний 2. Вони нужденно вбрані, годуються сухарями з водою або.. самою таранею (Л. Укр., V, 1956, 70); Нужденно одягнутий похилого віку чоловік стоїть край парку, сумовито схилившись (Гончар, II, 1959, 385); // у знач. присудк.  Словник української мови в 11 томах