Великий тлумачний словник сучасної мови

нужденно

нужде́нно

Присл. до нужденний 2).

|| у знач. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. нужденно — нужде́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. нужденно — НУЖДЕ́ННО. Присл. до нужде́нний 2. Вони нужденно вбрані, годуються сухарями з водою або .. самою таранею (Леся Українка); Нужденно одягнутий похилого віку чоловік стоїть край парку, сумовито схилившись (О. Гончар); // у знач. пред. Гандзя заплакала.  Словник української мови у 20 томах
  3. нужденно — Нужде́нно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. нужденно — НУЖДЕ́ННО. Присл. до нужде́нний 2. Вони нужденно вбрані, годуються сухарями з водою або.. самою таранею (Л. Укр., V, 1956, 70); Нужденно одягнутий похилого віку чоловік стоїть край парку, сумовито схилившись (Гончар, II, 1959, 385); // у знач. присудк.  Словник української мови в 11 томах