нужденно

НУЖДЕ́ННО.

Присл. до нужде́нний 2.

Вони нужденно вбрані, годуються сухарями з водою або .. самою таранею (Леся Українка);

Нужденно одягнутий похилого віку чоловік стоїть край парку, сумовито схилившись (О. Гончар);

// у знач. пред.

Гандзя заплакала. Вона озирнулася по хаті. Як тут нужденно, вогко, понуро! (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. нужденно — нужде́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. нужденно — Присл. до нужденний 2). || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нужденно — Нужде́нно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. нужденно — НУЖДЕ́ННО. Присл. до нужде́нний 2. Вони нужденно вбрані, годуються сухарями з водою або.. самою таранею (Л. Укр., V, 1956, 70); Нужденно одягнутий похилого віку чоловік стоїть край парку, сумовито схилившись (Гончар, II, 1959, 385); // у знач. присудк.  Словник української мови в 11 томах