нуртувати

Нуртува́ти, -ту́ю, -ту́єш

Значення в інших словниках

1. нуртувати — нуртува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нуртувати — див. ВИРУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. нуртувати — див. вирувати  Словник синонімів Вусика
4. нуртувати — -ує, недок. Те саме, що вирувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. нуртувати — НУРТУВА́ТИ, у́є, недок. Те саме, що вирува́ти. Дніпро, з тіснини вириваючись на простір Низу, кипів і нуртував між чорним камінюччям (О. Ільченко); Вранці нуртувала, метляла колючими сніжинками хуртовина (Я.  Словник української мови у 20 томах
6. нуртувати — БУШУВА́ТИ (про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
7. нуртувати — НУРТУВА́ТИ, у́є, недок. Те саме, що вирува́ти. Дніпро, з тіснини вириваючись на простір Низу, кипів і нуртував між чорним камінюччям (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 7); Вранці нуртувала, метляла колючими сніжинками хуртовина (Грим., Незакінч.  Словник української мови в 11 томах