обвисати —
-аю, -аєш, недок., обвиснути, -ну, -неш; мин. ч. обвис, обвисла, обвисло і обвиснув, обвиснула, обвиснуло; док. 1》 Звішуючись, опускатися, спадати донизу; звисати додолу. || від чого. Відтягуватися донизу під вагою чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обвисати —
ОБВИСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБВИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. обвис, обви́снув, ла, ло; док. 1. Звішуючись, опускатися, спадати донизу; звисати додолу. Майор сидів, блідий, пухнасті вуси обвисли, з кінчика носа краплинами скочувався піт (П.
Словник української мови у 20 томах
обвисати —
ВИ́СІ́ТИ (про предмети — перебувати у висячому положені, тримаючись на чому-небудь або будучи прикріпленим до чогось, зачепленим за щось), ВИ́СНУТИ, ПРОВИСА́ТИ, ПОВИСА́ТИ, ОБВИСА́ТИ. — Док.: прови́снути, пови́снути, обви́снути.
Словник синонімів української мови
обвисати —
ОБВИСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБВИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. обвис, обвиснув, ла, ло; док. 1. Звішуючись, опускатися, спадати донизу; звисати додолу. Майор сидів, блідий, пухнасті вуси обвисли, з кінчика носа краплинами скочувався піт (Кочура, Зол.
Словник української мови в 11 томах