облатка —
обла́тка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
облатка —
-и, ж. 1》 Оболонка із желатину або крохмального тіста, якою покривають дозу порошкових ліків для внутрішнього вживання. || розм. Те саме, що таблетка. Облатка стрептоміцину. Облатка хіни. 2》 заст.
Великий тлумачний словник сучасної мови
облатка —
ОБЛА́ТКА, и, ж. 1. Оболонка із желатину або крохмального тіста, якою покривають дозу порошкових ліків для внутрішнього вживання. З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії, готував у скляночках різні гіркі й солодкі мікстури...
Словник української мови у 20 томах
облатка —
ТАБЛЕ́ТКА (доза ліків у вигляді спресованого в кружальце порошку), ПІЛЮ́ЛЯ, ПІГУ́ЛКА, ОБЛА́ТКА заст. (перев. в захисній оболонці). Він випив таблетку пірамідону і ліг на свою канапу (С. Журахович); Я почав мучитись із запаленням легенів.
Словник синонімів української мови
облатка —
ОБЛА́ТКА, и, ж. 1. Оболонка із желатину або крохмального тіста, якою покривають дозу порошкових ліків для внутрішнього вживання. З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії, готував у скляночках різні гіркі й солодкі мікстури...
Словник української мови в 11 томах