Орфографічний словник української мови

облатка

обла́тка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. облатка — -и, ж. 1》 Оболонка із желатину або крохмального тіста, якою покривають дозу порошкових ліків для внутрішнього вживання. || розм. Те саме, що таблетка. Облатка стрептоміцину. Облатка хіни. 2》 заст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. облатка — ОБЛА́ТКА, и, ж. 1. Оболонка із желатину або крохмального тіста, якою покривають дозу порошкових ліків для внутрішнього вживання. З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії, готував у скляночках різні гіркі й солодкі мікстури...  Словник української мови у 20 томах
  3. облатка — ТАБЛЕ́ТКА (доза ліків у вигляді спресованого в кружальце порошку), ПІЛЮ́ЛЯ, ПІГУ́ЛКА, ОБЛА́ТКА заст. (перев. в захисній оболонці). Він випив таблетку пірамідону і ліг на свою канапу (С. Журахович); Я почав мучитись із запаленням легенів.  Словник синонімів української мови
  4. облатка — Обла́тка, -тки, -тці; -ла́тки, -ла́ток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. облатка — ОБЛА́ТКА, и, ж. 1. Оболонка із желатину або крохмального тіста, якою покривають дозу порошкових ліків для внутрішнього вживання. З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії, готував у скляночках різні гіркі й солодкі мікстури...  Словник української мови в 11 томах