облатка

обла́тка

-и, ж.

1》 Оболонка із желатину або крохмального тіста, якою покривають дозу порошкових ліків для внутрішнього вживання.

|| розм. Те саме, що таблетка. Облатка стрептоміцину. Облатка хіни.

2》 заст. Кружальце із намазаного клеєм паперу або клейкої речовини, що використовувалося для запечатування листів, склеювання паперу.

3》 Тоненький коржик із прісного тіста для причастя у католиків і протестантів.

Значення в інших словниках

1. облатка — обла́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. облатка — ОБЛА́ТКА, и, ж. 1. Оболонка із желатину або крохмального тіста, якою покривають дозу порошкових ліків для внутрішнього вживання. З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії, готував у скляночках різні гіркі й солодкі мікстури...  Словник української мови у 20 томах
3. облатка — ТАБЛЕ́ТКА (доза ліків у вигляді спресованого в кружальце порошку), ПІЛЮ́ЛЯ, ПІГУ́ЛКА, ОБЛА́ТКА заст. (перев. в захисній оболонці). Він випив таблетку пірамідону і ліг на свою канапу (С. Журахович); Я почав мучитись із запаленням легенів.  Словник синонімів української мови
4. облатка — Обла́тка, -тки, -тці; -ла́тки, -ла́ток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. облатка — ОБЛА́ТКА, и, ж. 1. Оболонка із желатину або крохмального тіста, якою покривають дозу порошкових ліків для внутрішнього вживання. З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії, готував у скляночках різні гіркі й солодкі мікстури...  Словник української мови в 11 томах