обполювати —
обпо́лювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
обполювати —
-юю, -юєш, недок., обполоти, -олю, -олеш, док., перех. Виполювати бур'ян навколо чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обполювати —
ОБПО́ЛЮВАТИ, юю, ює, недок., ОБПОЛО́ТИ, олю́, о́леш, док., перех. Виполювати бур’ян навколо чого-небудь. Пам’ятаю, як колись порадував мене один рядок у молодого поета.
Словник української мови в 11 томах
обполювати —
ОБПО́ЛЮВАТИ, юю, ює, недок., ОБПОЛО́ТИ, олю́, о́леш, док., що. Виполювати бур'ян навколо чого-небудь. Пішла [Олеся] в огород, ще там щось треба обполоти (І. Франко); Пам'ятаю, як колись порадував мене один рядок у молодого поета.
Словник української мови у 20 томах
обполювати —
Обпо́лювати, -люю, -єш сов. в. обполо́ти, -лю́, -леш, гл. Опалывать, ополоть, срѣзать или повырывать сорныя травы около деревьевъ, овощей. Дідова дочка закотила рукава, обполола, обханючила і пісочком обсипала (яблуньку). Рудч. Ск. II. 55.
Словник української мови Грінченка