Значення в інших словниках
-
обцілований —
обціло́ваний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
обцілований —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обцілувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обцілований —
ОБЦІЛО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обцілува́ти. І вже брат, жарко обцілований, вихопившись, як з полум'я, відзначав про себе, що сестра таки здорово підросла (О. Гончар); * Образно. Між тучами не хмурена, Немов з заліза кована, Земля моя, красо моя, Вся сонцем обцілована (А. Малишко).
Словник української мови у 20 томах
-
обцілований —
ОБЦІЛО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обцілува́ти. І вже брат, жарко обцілований, вихопившись, як з полум’я, відзначав про себе, що сестра таки здорово підросла (Гончар, Тронка, 1963, 8); *Образно.
Словник української мови в 11 томах