Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
обцілований —
обціло́ваний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
обцілований —
ОБЦІЛО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обцілува́ти. І вже брат, жарко обцілований, вихопившись, як з полум'я, відзначав про себе, що сестра таки здорово підросла (О. Гончар); * Образно. Між тучами не хмурена, Немов з заліза кована, Земля моя, красо моя, Вся сонцем обцілована (А. Малишко).
Словник української мови у 20 томах
обцілований —
Обціло́ваний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
обцілований —
ОБЦІЛО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обцілува́ти. І вже брат, жарко обцілований, вихопившись, як з полум’я, відзначав про себе, що сестра таки здорово підросла (Гончар, Тронка, 1963, 8); *Образно.
Словник української мови в 11 томах