Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

однаковісінько

Однакові́сінько, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. однаковісінько — однакові́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. однаковісінько — розм. Присл. до однаковісінький. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. однаковісінько — ОДНАКОВІ́СІНЬКО, розм. Присл. до однакові́сінький. О непотребная [славо]! Кесаря-ката І грека доброго ти полюбила Однаковісінько!.. (Т.  Словник української мови у 20 томах
  4. однаковісінько — ОДНАКОВІ́СІНЬКО, розм. Присл. до однакові́сінький. О непотребная [славо]! Кесаря-ката І грека доброго ти полюбила Однаковісінько!.. (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
  5. однаковісінько — Однаковісінько нар. Совершенно одинаково. Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні, чи хто згадає, чи забуде мене въ снігу на чужині — однаковісінько мені. Шевч. 389.  Словник української мови Грінченка