однаковісінько —
розм. Присл. до однаковісінький. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
однаковісінько —
ОДНАКОВІ́СІНЬКО, розм. Присл. до однакові́сінький. О непотребная [славо]! Кесаря-ката І грека доброго ти полюбила Однаковісінько!.. (Т.
Словник української мови у 20 томах
однаковісінько —
Однакові́сінько, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
однаковісінько —
ОДНАКОВІ́СІНЬКО, розм. Присл. до однакові́сінький. О непотребная [славо]! Кесаря-ката І грека доброго ти полюбила Однаковісінько!.. (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
однаковісінько —
Однаковісінько нар. Совершенно одинаково. Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні, чи хто згадає, чи забуде мене въ снігу на чужині — однаковісінько мені. Шевч. 389.
Словник української мови Грінченка