Значення в інших словниках
-
окаянний —
окая́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
окаянний —
Грішний, гріховний, нечестивий; (вітер) злий, лютий, недобрий, неприємний; ЛАЙ. клятий, проклятий, триклятий, проклятущий.
Словник синонімів Караванського
-
окаянний —
-а, -е. 1》 заст. Грішний, проклятий. Святополк Окаянний. Окаянні дні. || Гріховний, нечестивий. || Уживається як лайливе слово. 2》 розм., рідко. Дуже поганий, неприємний у якому-небудь аспекті.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
окаянний —
Клятий, виклятий, проклятий, проклятущий, триклятий, стоклятий
Словник чужослів Павло Штепа
-
окаянний —
ОКАЯ́ННИЙ, а, е. 1. заст. Грішний, проклятий. [Сильвестр:] Та хто ж цей окаянний! Його схопити треба! (І. Кочерга); – До нього оце приходив один ірод, окаянний чоловік (Ю. Бедзик); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
-
окаянний —
ГРІ́ШНИЙ (який порушує релігійно-моральні настанови або суперечить їм), НЕПРА́ВЕДНИЙ, НЕЧИ́СТИЙ, ЛУКА́ВИЙ заст., ОКАЯ́ННИЙ заст., НЕЧЕСТИ́ВИЙ книжн., заст.; ГРІХО́ВНИЙ заст., БОГОМЕ́РЗЬКИЙ заст. (про життя, вчинок, думку й т. ін.).
Словник синонімів української мови
-
окаянний —
ОКАЯ́ННИЙ, а, е. 1. заст. Грішний, проклятий. [Сильвестр:] Та хто ж цей окаянний! Його схопити треба! (Коч., Я. Мудрий, 1951, 22); *У порівн. Тілько я, мов окаянний, І день і ніч плачу На розпуттях велелюдних, І ніхто не бачить (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
-
окаянний —
Окая́нний, -а, -е Окаянный. Щоб тебе окаянного земля не приняла. К. ЧР. 379.
Словник української мови Грінченка