оковита —
-тої, рідко -ти, ж., заст. Міцна горілка високого ґатунку. || жарт. Те саме, що горілка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оковита —
(лат. aqua vitae — вода життя), -тої, рідко -ти, ж., заст. Міцна горілка високого ґатунку. П'ючи біду, неначе оковиту, я заховався, змовкнув і затих. (ЧТ:40); Тож: пий із кварти оковиту, добудь із дека дикий гук! (П-2:121).
Словник поетичної мови Василя Стуса
оковита —
ОКОВИ́ТА, тої, рідко ти, ж., заст. Міцна горілка високого ґатунку. Лляного полотна тридцять локтів узяла [козачка]; До шинкарки тягла, Три кварти не простої горілки – оковити узяла (з думи); Отож стали [коло корчми], Молодая встала...
Словник української мови у 20 томах
оковита —
оковита, оковиточна горілка
Словник застарілих та маловживаних слів
оковита —
Давня назва спирту-сирцю, неректифікованого етилового спирту.
Універсальний словник-енциклопедія
оковита —
ОКОВИ́ТА, тої, рідко ти, ж., заст. Міцна горілка високого гатунку. Лляного полотна тридцять локтів узяла [козачка]; До шинкарки тягла, Три кварти не простої горілки — оковити узяла (Укр.. думи..
Словник української мови в 11 томах
оковита —
Окови́та, -тої ж. оковита горілка. Лучшій сортъ водки (Aqua vitae). ЗОЮР. І. 202. Благослови мені, батьку, оковитої напиться. Макс. Меду да оковитої горілки попивати. Мет.
Словник української мови Грінченка