оновляти

Оновля́ти, -вля́ю, -вля́єш; онови́ти, -влю́, -виш, -влять; онови́, -ві́ть

Значення в інших словниках

1. оновляти — оновля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. оновляти — ОНОВЛЮВАТИ, див. ОБНОВЛЯТИ.  Словник синонімів Караванського
3. оновляти — -яю, -яєш і оновлювати, -юю, -юєш, недок., оновити, оновлю, оновиш; мн. оновлять; док., перех. Те саме, що обновляти 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оновляти — ОНОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОНОВИ́ТИ, оновлю́, оно́виш; мн. оно́влять; док., кого, що. Те саме, що обновля́ти 1–3. Розцвітайся ти, веснонько красна, Духом творчості все онови (П.  Словник української мови у 20 томах
5. оновляти — ОБНОВЛЯ́ТИ (ОНОВЛЯ́ТИ) (робити що-небудь новішим, лагодячи, ремонтуючи, замінюючи щось застаріле, зіпсоване, пошкоджене), ОБНО́ВЛЮВАТИ (ОНО́ВЛЮВАТИ), ПІДНОВЛЯ́ТИ (ПІДНО́ВЛЮВАТИ), ОСВІЖА́ТИ, ОМОЛО́ДЖУВАТИ. — Док.  Словник синонімів української мови
6. оновляти — ОНОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОНОВИ́ТИ, оновлю́, оно́виш; мн. оно́влять; док., перех. Те саме, що обновля́ти 1-3. — Панотче!..  Словник української мови в 11 томах
7. оновляти — Оновля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. оновити, -влю́, -виш, гл. Обновлять, обновить. Твою надію оновить. Шевч.  Словник української мови Грінченка