осадчий

Оса́дчий, -чого, -чому; оса́дчі, -чих

Значення в інших словниках

1. Осадчий — Оса́дчий прізвище  Орфографічний словник української мови
2. осадчий — -чого, ч., заст. 1》 Перший поселенець; засновник населеного пункту. 2》 Довірена особа, що зманювала кріпаків утікати, переселятися на вільні, незаймані землі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осадчий — ОСА́ДЧИЙ, чого, ч., заст. Перший поселенець; засновник населеного пункту. – Вже саме село страх сподобалось мені – в садках, над струмком, із похиленими халупками перших осадчих, утікачів од панщини (М.  Словник української мови у 20 томах
4. осадчий — ОСА́ДЧИЙ, чого, ч., заст. Перший поселенець; засновник населеного пункту. — Вже саме село страх сподобалось мені — в садках, над струмком, із похиленими халупками перших осадчих, утікачів од панщини (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
5. осадчий — Осадчий, -чого м. = осадник.  Словник української мови Грінченка