осадчий
оса́дчий
-чого, ч., заст.
1》 Перший поселенець; засновник населеного пункту.
2》 Довірена особа, що зманювала кріпаків утікати, переселятися на вільні, незаймані землі.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиоса́дчий
-чого, ч., заст.
1》 Перший поселенець; засновник населеного пункту.
2》 Довірена особа, що зманювала кріпаків утікати, переселятися на вільні, незаймані землі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови