Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

осиротіти

Осироті́ти, -ті́ю, -ті́єш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. осиротіти — осироті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. осиротіти — док., стати сиротою; (- місто) збезлюдніти, спорожніти, опустіти.  Словник синонімів Караванського
  3. осиротіти — -ію, -ієш, док. 1》 Стати сиротою. || Залишитися самотнім, без близької, рідної людини. 2》 перен. Стати безлюдним, пустим; опустіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осиротіти — ОСИРОТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати сиротою. В шість років Кульжан осиротіла (З. Тулуб); Багато гур'ївчан загинуло тоді в морі. Загинуло й подружжя Задонцевих. Так осиротів Валерик (О. Гончар); // Залишитися самотнім, без близької, рідної людини.  Словник української мови у 20 томах
  5. осиротіти — ОСИРОТІТИ (стати сиротою, залишитися самотнім, без близьких, без рідної людини), ОСИРОТИ́ТИСЯ розм., УСИРОТІ́ТИ (ВСИРОТІ́ТИ) рідше. В шість років Кульжан осиротіла (З. Тулуб); Андрій Семенович осиротився, без дружини і дітей живе (І.  Словник синонімів української мови
  6. осиротіти — ОСИРОТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати сиротою. В шість років Кульжан осиротіла (Тулуб, В степу.., 1964, 57); Багато гур’ївчан загинуло тоді в морі. Загинуло й подружжя Задонцевих.  Словник української мови в 11 томах
  7. осиротіти — Осиротіти, -тію, -єш гл. Осиротѣть. Він сирота і не винен, що осиротів. Св. Л. 324. Що я на чужій стороні завдовіла і з маленькими дітками осиротіла. н. п.  Словник української мови Грінченка