оситняг —
оситня́г іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
оситняг —
-у, ч. 1》 Багаторічна трав'яниста рослина родини осокових, що росте перев. на болотах і луках; ситняг. 2》 Те саме, що оситняк.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оситняг —
ОСИТНЯ́Г, у́, ч. 1. Багаторічна трав'яна рослина родини осокових, що росте переважно на болотах та луках; ситняг. Низьке місце, де протікала по весні вода, поросло широкою жирною травою, оситнягом (Панас Мирний); Він полетів сторч голвою вниз...
Словник української мови у 20 томах
оситняг —
ОСИТНЯ́Г (багаторічна трав'яниста рослина родини осокових), СИТНЯ́Г, СИТНЯ́К, СИТНИ́К. Хитнувши оситняг, причалив тихо човен (М. Бажан); Ситняг лопотів, полохливі жаби скакали в рів (І. Ле); Через дорогу — озеро, гострим ситняком поросле (П. Тичина).
Словник синонімів української мови
оситняг —
ОСИТНЯ́Г, у́, ч. 1. (Неlеосhаrіs R. В r.). Багаторічна трав’яна рослина родини осокових, що росте переважно на болотах та луках; ситняг. Низьке місце, де протікала по весні вода, поросло широкою жирною травою, оситнягом (Мирний, І, 1954, 248).
Словник української мови в 11 томах