патолоч —
-і, ж., діал. Місце, де хижак з'їв тварину, і залишки тварини на цьому місці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
патолоч —
ПА́ТОЛОЧ, і, ж., діал. Місце, де хижак з'їв тварину, і залишки тварини на цьому місці. Так жалко стало Даринці півника, що вона сіла коло тої свіжої кривавої патолочі та й заплакала (І.
Словник української мови у 20 томах
патолоч —
ПА́ТОЛОЧ, і, ж., діал. Місце, де хижак з’їв тварину, і залишки тварини на цьому місці. Так жалко стало Даринці півника, що вона сіла коло тої свіжої кривавої патолочі та й заплакала (Вирган, В розп. літа, 1959, 270).
Словник української мови в 11 томах
патолоч —
Па́толоч, -чі ж. 1) Истоптанное поле, потрава. Рк. Левиц. 2) Мѣсто, гдѣ съѣдено хищнымъ звѣремъ животное съ остатками на немъ. (Вовк) тут, бо де б йому діваться, — ось свіжа патолоч. Алв. 92. Вовк, казав би, задавив лоша, — була б патолоч. Волч. у. 3) Остатки послѣ сбора конопли. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка