пензель —
[пензеил'] -з'л'а, ор. -злеим, м. (на) -з'л'і
Орфоепічний словник української мови
пензель —
-зля, ч. 1》 Прикріплений до ручки пучок щетини, волосу або шерсті, що використовується для нанесення фарби, клею і т. ін. на якусь поверхню. 2》 перен. Мистецтво живопису. || Про творчу манеру або про роботу художника.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пензель —
ПЕ́НЗЕЛЬ, зля, ч. 1. Прикріплений до ручки пучок щетини, волосу або шерсті, що використовується для нанесення фарби, клею і т. ін. на якусь поверхню.
Словник української мови у 20 томах
пензель —
пе́нзель (пе́ндзель): ◊ пе́нзель з носа зроби́ти розбити ніс до крові (ст) ◊ трима́йся пе́нзля → тримайся
Лексикон львівський: поважно і на жарт
пензель —
ПЕ́НЗЕЛЬ (для нанесення фарби, клею і т. ін.), КВА́ЧИК, ЩІ́ТОЧКА, ЩІ́ТКА, КВАЧ (перев. для малярських робіт). Набрала (Маня) на пензель червоної краски..
Словник синонімів української мови
пензель —
ПЕ́НЗЕЛЬ, зля, ч. 1. Прикріплений до ручки пучок щетини, волосу або шерсті, що використовується для нанесення фарби, клею і т. ін. на якусь поверхню.
Словник української мови в 11 томах