Значення в інших словниках
-
пензель —
Квач, квачик; пензлик.
Словник синонімів Караванського
-
пензель —
див. щітка
Словник синонімів Вусика
-
пензель —
[пензеил'] -з'л'а, ор. -злеим, м. (на) -з'л'і
Орфоепічний словник української мови
-
пензель —
-зля, ч. 1》 Прикріплений до ручки пучок щетини, волосу або шерсті, що використовується для нанесення фарби, клею і т. ін. на якусь поверхню. 2》 перен. Мистецтво живопису. || Про творчу манеру або про роботу художника.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пензель —
ПЕ́НЗЕЛЬ, зля, ч. 1. Прикріплений до ручки пучок щетини, волосу або шерсті, що використовується для нанесення фарби, клею і т. ін. на якусь поверхню.
Словник української мови у 20 томах
-
пензель —
пе́нзель (пе́ндзель): ◊ пе́нзель з носа зроби́ти розбити ніс до крові (ст) ◊ трима́йся пе́нзля → тримайся
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
пензель —
ПЕ́НЗЕЛЬ (для нанесення фарби, клею і т. ін.), КВА́ЧИК, ЩІ́ТОЧКА, ЩІ́ТКА, КВАЧ (перев. для малярських робіт). Набрала (Маня) на пензель червоної краски..
Словник синонімів української мови
-
пензель —
Пе́нзель, -зля, -злеві; пе́нзлі, -злів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пензель —
ПЕ́НЗЕЛЬ, зля, ч. 1. Прикріплений до ручки пучок щетини, волосу або шерсті, що використовується для нанесення фарби, клею і т. ін. на якусь поверхню.
Словник української мови в 11 томах